Отримано сцинтилятори на основі дигідроксиметилфенілсилоксану, де в якості активаторів люмінесценції та зміщувачів спектра використано 2,5-дізаміщені оксазолу і 1,3,4-оксадіазолу з ароматичними та гетероароматичними радикалами. Досліджено вплив молекулярної будови люмінофорів на характеристики сцинтиляторів.

Досліджено адсорбцію алізарину з апротонних і протоактивних розчинників на поверхні пористого та непористого силікагелей. Обговорено природу закріплення реагенту на поверхні силікагелів. Визначено константу дисоціації іммобілізованого алізарину. Встановлено можливість застосування модифікованого алізарином силікагелю в аналітичній практиці.

У роботі розглянуто деякі нові експериментальні та розрахункові методи дослідження коливальних спектрів плівок, розчинів та твердих тіл.

Досліджено характеристики флюоресценції трьох похідних оксадіазолу (ОДА), введених у поліметилметакрилатні плівки Ленгмюра-Блоджетт (ЛБ). При зростанні концентрації ОДА процес структурування моношарів включає два стани. В першому з них спостерігається обмежене змішування компонентів, тоді як в другому стані допант існує в моношарах у вигляді окремої фази. В ЛБ плівках виявляються агрегати, які не спостерігаються в інших фазових станах ОДА (в бензольних розчинах, плівках, що одержані центрифугуванням, і в полікристалічних плівках). Аналіз цих результатів в поєднанні з комп'ютерним моделюванням просторової орієнтації молекул ОДА на поверхні поділу вода-повітря дозволив представити версії їх щільної упаковки в ЛБ моношарах.

Анізотропія швидкості росту монокристалів корунду має максимуми в напрямках вершин морфологічного ромбоедра { 10 1 bar 1 }, тобто в напрямках пустот.

Подано результати аналізу статистичної моделі, запропонованої для пояснення неунімодальності гістограм пробивних напруг емаль-лакових електроізоляційних покриттів. Показано, що для дуже довгих зразків розподіл імовірностей для пробивної напруги має одну вершину.

Розроблено експериментальну установку для енергодисперсійного рентгенофлуоресцентного аналізу з можливістю реалізації схеми з попередньою селекцією за енергією випромінювання проби. Вивчено можливості установки при багатокомпонентному якісному аналізі, кількісному аналізі матеріалів на основі оксидів Ca, Sr, Rb, Bi, Cu та аналізі повітря робочої зони. Показано ефективність застосування потужних рентгенівських трубок у поєднанні зі схемою попередньої селекції за енергією випромінювання проби при визначенні низьких концентрацій елементів. Використання бреггівських відбивачів у вигляді вигнутого монокристалу LiF(200) та наборного циліндричного відбивача, що складається з сегментів LiF(200) дозволило майже на порядок знизити границі виявлення Zn і Se при аналізі зразків повітря.

Методами оптичної та позитронної спектроскопії досліджено структурні перетворення з аморфного на кристалічний стан у молочному жирі та його простих фракціях. Кристалізація аморфного жиру призводить до появи інтенсивного піка в спектрі люмінесценції. Досліджено спектри пропускання та збудження люмінесценції жиру та його фракцій за різних температур.

Викладено принципи високопродуктивного автоматизованого методу витягування із розплаву лужногалоїдних монокристалів великого діаметра. На стадії радіального росту геометрія розплаву безперервно змінюється за рахунок підвищення його рівня в тиглі конусної форми при підживленні розплавленою первинною сировиною за командою електроконтактного щупу, що переміщується догори. При рості у висоту положення рівня розплаву не змінюється. Автоматична система керування діаметром використовує як інформативний параметр інтервали часу між дозованими підживленнями. Побудована на цих принципах автоматика забезпечує точність регулювання діаметра не гірше 1 при діаметрі кристалу 400-450 мм та швидкості витягування 6-6,5 мм/год. Метод опрацьовано й засвоєно у промисловому виробництві сцинтиляційних лужногалоїдних монокристалів.

Розглянуто результати досліджень розмірного ефекту в титанаті барію. Показано, що визначальний вплив на діелектричні властивості справляє напружений стан матеріалу незалежно від природи сил, що спричиняють напруги. Припущено, що існує точка рівноваги кубічної, тетрагональної та ромбічної фаз за умов певної комбінації розміру зерна та температури. Запропоновано концепцію подальшої мініатюризації багатошарових конденсаторів.

Описано методику та результати дослідження ступеня оберненості шпінелі та валентного стану іонів заліза у нестехіометричних магній-цинкових феритах. Виявлено, що утворення іонів двовалентного заліза у системі пояснюється на основі термодинамічних уявлень, що стосуються співвідношень фазового вмісту гематиту та магнієвого фериту у твердому розчині під час синтезу.

Запропоновано класифікацію технологічних та конструкційних ознак детекторів іонізуючого випромінювання для жорстких умов експлуатації.

У межах моделі композитних ферміонів одержано спектр колективних мод та просторовий розподіл заряду, індукованого зовнішнім електростатичним потенціалом, у двошаровій квантовій холовскій системі. Описано особливості спектрів колективних мод, що виникають внаслідок міжшарової статистичної взаємодії. Розраховано розподіл заряду, індукованого двома пробними частками, розташованими у різних шарах. Розглянуто випадки пробних зарядів одного та протилежних знаків. Показано, що різниця густин індукованого заряду для двох розглянутих випадків, є осцилююча функція відстані до пробної частки.

Запропоновано методику опису помноження в рухомому домені сильного поля і один з можливих механізмів формування дільниць негативного опору на вольтамперній характеристиці діодів Ганна, специфічний для однопрохідного режиму домену.

Описано новий механізм дифузії, складений з одночасної дії вакансій Шоттки та нестійких пар точкових дефектів.

Розраховано ізотерми кристалізації CsI(Tl) для автоматизованого витягування з розплаву, що знаходиться в циліндричному та конічному тиглях. Для конічного тигля розрахована ізотерма кристалізації має більш випуклу форму порівняно з аналогічною ізотермою для циліндричного тигля, що вказує на підвищення теплової стійкості процесу витягування. Результати розрахунків якісно узгоджуються з експериментальними даними. Застосування конічного тигля дозволило автоматизувати стадію радіального росту та збільшити швидкість витягування великогабаритних кристалів до 5,5 мм/год навіть при підживленні дрібнокристалічною сировиною.

Розроблено та досліджено нові типи каталізаторів із використанням сітчастих структур із неперервних металевих волокон, які мають велику питому поверхню, низький гідравлічний опір, високі механічну міцність і теплопровідність, а також пластичність, що дозволяє виготовляти складні форми. Як бар'єрний шар між металевим каркасом і каталітично активним шаром електрофоретично осадженого паладію використано борно-барієві ситали. Досліджено вплив технологічних параметрів нанесення на характеристики ситалового шару. Показано перспективність застосування розробленого багатошарового композиційного каталізатора для очищення викидів енергетичних установок і вихлопних газів двигунів.

Наведено опис комп'ютерної методики, яка дозволяє з великою точністю та надійністю визначити площі окремих зерен у полікристалі та одержувати дійсний розподіл зерен за розмірами.

Розроблено комп'ютеризований триботехнічний комплекс, призначений для лабораторних експериментальних досліджень триботехнічних характеристик матеріалів і покриттів у широкому діапазоні умов тертя.

Розглянуто причини змін росту діаметра вирощуваного монокристала на початковому етапі росту кристала в довжину за умов автоматизованого управління масою розплаву, що кристалізується. Показано, що при вирощуванні монокристалів, діаметром понад 300 мм основною причиною помітних відхилень діаметра є локальні зміни форми фронту, зумовлені різкими змінами умов теплообміну поверхні кристала з навколишнім середовищем, що в свою чергу, стає причиною виникнення в кристалі структурних, оптичних та інших дефектів. Запропоновано спосіб керування процесом, який виключає заданий недолік. Описано окремий випадок вирощування монокристалів із розплаву автоматизованим методом Кіропулоса без витягування.